📌 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для закладів загальної середньої освіти щодо визначення освітніх труднощів І рівня підтримки в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти
📌 ТИПОВИЙ перелік допоміжних засобів для навчання (спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в закладах освіти
Курс складається з 6 модулів. Серед тем – результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 і загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти, стратегія розвитку оцінювань у сфері загальної середньої освіти. Окремий блок присвячений зовнішньому незалежному оцінюванню і державній підсумковій атестації, сертифікації педагогічних працівників, шкалюванню результатів та підходам до тлумачення результатів різних освітніх оцінювань.
Лекція 1. ЗНО і ДПА: сутність оцінювань і відмінності між ними
Із цієї лекції ви дізнаєтеся:
чи є ДПА тим самим, що і ЗНО;
які існують аналоги випускних і вступних іспитів в інших країнах;
які завдання пропонують учасникам тестування під час матуральних та абітуральних іспитів.
Лекція 2. ЗНО: традиції та новації
На цій лекції говоритимемо про традицій та новації ЗНО, зокрема з’ясуємо:
як відбувалися становлення і розвиток системи зовнішнього незалежного оцінювання в Україні;
чому розроблення тестових завдань і визначення результатів тестування – тривалі в часі процеси;
що означає оцінка за шкалою 100‒200 балів;
які особливості ЗНО-2021.
Лекція 3. ДПА: поточний стан і перспективи
Третю лекцію присвячено особливостям державної підсумкової атестації в Україні. Вивчаючи цю тему, ви з’ясуєте:
які законодавчі акти регламентують проведення ДПА;
коли було запроваджено ДПА у формі ЗНО і які її обов’язкові предмети;
за яким принципом визначають результат ДПА у формі ЗНО;
якою буде ДПА 2021 року;
на яких етапах освіти передбачено проведення ДПА з використанням окремих елементів ЗНО.
Лекція 4. Шкалювання результатів. Межі інтерпретації результатів різних освітніх оцінювань
Ця лекція допоможе вам:
опанувати базові поняття шкалювання результатів;
навчитися розрізняти шкали, проценти і процентилі;
з’ясувати, які є підходи до інтерпретації результатів різних освітніх оцінювань;
дізнатися відповіді на поширені запитання, як-от: навіщо взагалі потрібне шкалювання результатів ЗНО? чому пороговий бал «склав/не склав» визначають після тестування? чому таблиці переведення тестових балів у шкальовані щороку різні?
Лекція 5. Міжнародне дослідження якості освіти PISA
Міжнародне дослідження якості освіти PISA, яке майже 20 років тому започаткувала Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), є одним із найавторитетніших джерел інформації про середню освіту у світі. Сьогодні в дослідженні беруть участь понад 80 країн/економік. Урядовці країн-учасниць довіряють результатам PISA і використовують їх під час прийняття обґрунтованих політичних рішень у галузі освіти. Україна долучилася до PISA в циклі 2018 року. Дослідження проходить раз на три роки й спрямоване на оцінювання систем освіти в різних країнах на підставі тестування 15-річних підлітків. Під час лекції національна координаторка PISA в Україні, заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко розповість про унікальність дослідження, його інструменти та про компетентності, які оцінює PISA, тощо.
Лекція 6. Основні результати України в PISA-2018 та специфіка PISA-2022
3 грудня 2019 року Україна отримала результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, що дало змогу порівняти національну освітню систему із системами країн, що за розмірами, економічним потенціалом та історичним досвідом подібні до України. У лекції, присвяченій основним результатам PISA-2018, буде потлумачено зміст основних понять PISA. Також ітиметься про окремі результати навчальних досягнень українських 15-річних підлітків у таких галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни, станом на 2018 рік і про чинники, від яких залежить рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності українських учнів/студентів. Окремо буде зауважено на специфіці міжнародного дослідження якості освіти PISA у 2022 році.
Лекція 7. Загальнодержавне моніторингове дослідження якості початкової освіти
У 2016 році в Україні було розпочато підготовку до проведення першого циклу масштабного загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи», а у 2018-му – проведено перший його етап.
Під час лекції ви з’ясуєте,:
у чому унікальність цього дослідження;
які інструменти було застосовано;
як формували вибірку;
як встановлювали результати;
які компетентості досліджували.
Лекція 8. Загальнодержавне моніторингове дослідження якості початкової освіти: основні результати першого циклу
Продовжимо говорити про основні результати першого циклу моніторингового дослідження якості освіти. Ви дізнаєтеся:
як передумови навчання впливають на рівень сформованості читацької та математичної компетентностей четвертокласників;
як ставлення учнів до читання й математики позначається на результатах їхнього тестування з цих навчальних предметів;
яка атмосфера панує в закладах початкової освіти України;
як часто четвертокласники стають жертвами булінгу.
Другий рік триває пілотний проєкт сертифікації педагогічних працівників, одним з етапів якого є незалежне тестування фахових знань та умінь вчителів. Саме педагоги початкової школи, які нині в авангарді освітніх реформ, стали першими учасниками сертифікації.
Які ж результати вони показали?
Лекція 10. Стратегія освітніх оцінювань в Україні
Уже за рік-два школи відчують зміни – по-новому проходитимуть випускні іспити. Це передбачено Стратегією розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030-го року.
Під час лекції розглянемо такі питання:
оцінювання на етапі закінчення здобуття початкової освіти;
оцінювання на етапі закінчення здобуття базової середньої освіти;
оцінювання на етапі закінчення здобуття профільної середньої освіти;
система національних і міжнародних досліджень якості освіти;
загальнодержавна електронна школа (e-НУШ);
профорієнтаційне тестування на етапі закінчення здобуття базової середньої освіти.
Відповідно до листа Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації від 19 січня 2021 року № 02-14-215/0/21/323-06 рекомендовано використовувати для використання в освітньому процесі матеріали, викладені в додатках до листа Міністерства освіти і науки України від 18 січня 2021 року № 6/34-21 «Про відзначення Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Крут»:
Проєкт “Урок звитяги” ініційований Міністерством у справах ветеранів України з залученням фахівців Міністерства освіти та науки України, Міністерства молоді та спорту України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Інституту національної пам’яті України.
Мета “Уроку звитяги”:
залучення ветеранів до процесу виховання молодого покоління українців на прикладі героїзму сучасних ветеранів війни – АТО та ООС;
проведення в освітніх, позашкільних навчальних закладах, в громадських дитячо-молодіжних об’єднаннях інформаційно-просвітницької роботи в напрямку героїки України та звитяг українського народу в відстоюванні незалежності й територіальної цілісності України;
формуванню серед дітей та молоді шанобливого ставлення до захисників України та волонтерів.
Враховуючи сучасні підходи до виховання молоді, було вирішено змінити звичну назву “Урок мужності”, що залишилася як спадок ще з часів СРСР, на “Урок звитяги”.
Звитяга – це перемога в бою, героїчний подвиг, досягнення, успіхи, здобуті подоланням труднощів у чому-небудь. Тому потрібно вчити сучасне молоде покоління українців перемагати будь-які життєві виклики та труднощі.
Міжвідомча група розробила інформаційно-методичні рекомендації для ветеранів та педагогічного складу освітніх закладів щодо проведення виховної години (тобто “Уроку звитяги”) з національно-патріотичного (зокрема військово-патріотичного) виховання дітей, учнівської та студентської молоді.
Під час проведення “Уроку звитяги” рекомендується використовувати візуалізацію теми та звуковий супровід.
1578 – з питань протидії торгівлі людьми; 1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству; 0 800 500 225 – національна дитяча гаряча лінія; Всі телефони
