Курс складається з 6 модулів. Серед тем – результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 і загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти, стратегія розвитку оцінювань у сфері загальної середньої освіти. Окремий блок присвячений зовнішньому незалежному оцінюванню і державній підсумковій атестації, сертифікації педагогічних працівників, шкалюванню результатів та підходам до тлумачення результатів різних освітніх оцінювань.
Лекція 1. ЗНО і ДПА: сутність оцінювань і відмінності між ними
Із цієї лекції ви дізнаєтеся:
- чи є ДПА тим самим, що і ЗНО;
- які існують аналоги випускних і вступних іспитів в інших країнах;
- які завдання пропонують учасникам тестування під час матуральних та абітуральних іспитів.
Лекція 2. ЗНО: традиції та новації
На цій лекції говоритимемо про традицій та новації ЗНО, зокрема з’ясуємо:
- що таке ЗНО;
- у чому його подвійна функція;
- як відбувалися становлення і розвиток системи зовнішнього незалежного оцінювання в Україні;
- чому розроблення тестових завдань і визначення результатів тестування – тривалі в часі процеси;
- що означає оцінка за шкалою 100‒200 балів;
- які особливості ЗНО-2021.
Лекція 3. ДПА: поточний стан і перспективи
Третю лекцію присвячено особливостям державної підсумкової атестації в Україні. Вивчаючи цю тему, ви з’ясуєте:
- які законодавчі акти регламентують проведення ДПА;
- коли було запроваджено ДПА у формі ЗНО і які її обов’язкові предмети;
- за яким принципом визначають результат ДПА у формі ЗНО;
- якою буде ДПА 2021 року;
- на яких етапах освіти передбачено проведення ДПА з використанням окремих елементів ЗНО.
Лекція 4. Шкалювання результатів. Межі інтерпретації результатів різних освітніх оцінювань
Ця лекція допоможе вам:
- опанувати базові поняття шкалювання результатів;
- навчитися розрізняти шкали, проценти і процентилі;
- з’ясувати, які є підходи до інтерпретації результатів різних освітніх оцінювань;
- дізнатися відповіді на поширені запитання, як-от: навіщо взагалі потрібне шкалювання результатів ЗНО? чому пороговий бал «склав/не склав» визначають після тестування? чому таблиці переведення тестових балів у шкальовані щороку різні?
Лекція 5. Міжнародне дослідження якості освіти PISA
Міжнародне дослідження якості освіти PISA, яке майже 20 років тому започаткувала Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), є одним із найавторитетніших джерел інформації про середню освіту у світі. Сьогодні в дослідженні беруть участь понад 80 країн/економік. Урядовці країн-учасниць довіряють результатам PISA і використовують їх під час прийняття обґрунтованих політичних рішень у галузі освіти. Україна долучилася до PISA в циклі 2018 року. Дослідження проходить раз на три роки й спрямоване на оцінювання систем освіти в різних країнах на підставі тестування 15-річних підлітків. Під час лекції національна координаторка PISA в Україні, заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко розповість про унікальність дослідження, його інструменти та про компетентності, які оцінює PISA, тощо.
Лекція 6. Основні результати України в PISA-2018 та специфіка PISA-2022
3 грудня 2019 року Україна отримала результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, що дало змогу порівняти національну освітню систему із системами країн, що за розмірами, економічним потенціалом та історичним досвідом подібні до України. У лекції, присвяченій основним результатам PISA-2018, буде потлумачено зміст основних понять PISA. Також ітиметься про окремі результати навчальних досягнень українських 15-річних підлітків у таких галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни, станом на 2018 рік і про чинники, від яких залежить рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності українських учнів/студентів. Окремо буде зауважено на специфіці міжнародного дослідження якості освіти PISA у 2022 році.
Лекція 7. Загальнодержавне моніторингове дослідження якості початкової освіти
У 2016 році в Україні було розпочато підготовку до проведення першого циклу масштабного загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи», а у 2018-му – проведено перший його етап.
Під час лекції ви з’ясуєте,:
- у чому унікальність цього дослідження;
- які інструменти було застосовано;
- як формували вибірку;
- як встановлювали результати;
- які компетентості досліджували.
Лекція 8. Загальнодержавне моніторингове дослідження якості початкової освіти: основні результати першого циклу
Продовжимо говорити про основні результати першого циклу моніторингового дослідження якості освіти. Ви дізнаєтеся:
- як передумови навчання впливають на рівень сформованості читацької та математичної компетентностей четвертокласників;
- як ставлення учнів до читання й математики позначається на результатах їхнього тестування з цих навчальних предметів;
- яка атмосфера панує в закладах початкової освіти України;
- як часто четвертокласники стають жертвами булінгу.
Лекція 9. Сертифікація вчителів: незалежне тестування
Другий рік триває пілотний проєкт сертифікації педагогічних працівників, одним з етапів якого є незалежне тестування фахових знань та умінь вчителів. Саме педагоги початкової школи, які нині в авангарді освітніх реформ, стали першими учасниками сертифікації.
Які ж результати вони показали?
Лекція 10. Стратегія освітніх оцінювань в Україні
Уже за рік-два школи відчують зміни – по-новому проходитимуть випускні іспити. Це передбачено Стратегією розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030-го року.
Під час лекції розглянемо такі питання:
- оцінювання на етапі закінчення здобуття початкової освіти;
- оцінювання на етапі закінчення здобуття базової середньої освіти;
- оцінювання на етапі закінчення здобуття профільної середньої освіти;
- система національних і міжнародних досліджень якості освіти;
- загальнодержавна електронна школа (e-НУШ);
- профорієнтаційне тестування на етапі закінчення здобуття базової середньої освіти.